Європейський тиждень громадського здоров’я


  • Цього року тема Європейського тижня громадського здоров’я така: «Здоров’я — це політичний вибір» 


 

  • З понеділка по п’ятницю кожен день Європейського тижня громадського здоров’я 2024 року буде присвячений іншій темі. 

Понеділок, 13 травня – Здоров’я – це політичний вибір.  Здоров’я – це не лише особисті зусилля; це також створення і впровадження політик, які визначають добробут суспільства. Уряд, науковці, медичні працівники та суспільство повинні працювати разом, щоб підвищити обізнаність про громадське здоров’я. Цього дня ми говоримо про інвестування в здоров’я, використання інновацій, формування (і реформування) системи охорони здоров’я, співпрацю урядових, неурядових організацій, бізнесу та громадянського суспільства та піклування: держави — про громадян, громадян — одне про одного та про державу, та кожного з нас — про власне здоров’я.  

Вівторок, 14 травня – Психічне здоров’я. Піклування про психічне здоров’я – це цілий комплекс дій на різних рівнях – від особистого до національного. Пам’ятайте, що психічне здоров’я – це базове право людини. Життєві обставини та власна спадковість можуть його псувати, та це не означає, що людина більше не матиме психічного добробуту. Ми потребуємо підтримки, а інші люди потребують нашої, і всім нам потрібні сприятливі умови для добробуту. Знову ж таки, йдеться не про ідеальний світ та забезпечення всіх безоплатною психотерапією, а про запобігання системним вадам, які негативно впливають на здоровʼя людей.

Середа, 15 травня – Здоров’я планети: глобальний підхід.  Кращий стан довкілля – краще громадське здоров’я. Ми живемо у світі, де глобальні проблеми суттєво впливають на місцеві громади, а здоров’я наших екосистем безпосередньо впливає на здоров’я людини. До того ж в  Україні ще є критичні проблеми – злочинна війна  росії знищує не лише людей, міста й села, а залишає довготривалі, навіть довічні сліди в нашому довкіллі. Згадайте лише підрив росіянами та руйнування Каховської ГЕС, провокації та обстріли Запорізької АЕС. Відтак, стикаючись із безпрецедентними екологічними викликами, ми повинні об’єднати глобальні та локальні зусилля, щоб знайти кращі рішення. 

Четвер, 16 травня – Здоров’я на всьому життєвому шляху про піклування. Загальний доступ до якісного та доступного медичного обслуговування є головним аспектом, який сприяє здоров’ю людей і суспільства. Більш тривале життя несе з собою можливості не лише для людей старшого віку та їхніх сімей, а й для суспільства в цілому. Додаткові роки дають можливість зайнятися новою діяльністю, наприклад, продовжити освіту, нову кар’єру. Літні люди також багато в чому роблять свій внесок у свої сім’ї та громади. Проте обсяг цих можливостей і вкладів значною мірою залежить від одного фактора: здоров'я.

П’ятниця, 17 травня – Наступне покоління: громадське здоров’я сьогодні 

Під час повномасштабної війни особливо важливо приділити увагу своєму здоров’ю, втому числі і задля того, щоб після перемоги мати сили на відбудову країни. Здоров’я українців залишається найважливішим пріоритетом країни й дотримання Календаря профілактичних щеплень відіграє в цьому ключову роль. В умовах воєнного стану імунізація — чи не найбільш ефективний метод убезпечити себе та своїх дітей від тяжких інфекційних захворювань та їхніх наслідків.


 

  • Що може зробити кожен  з нас, щоб запобігти хворобам та дбати про власний психічний добробут:

— дотримуватися здорового способу життя;

— робити всі щеплення за графіком, зокрема й в дорослому віці;

— самоізолюватися в разі хвороби;

— використовувати бар’єрну контрацепцію;

— ходити на профілактичні огляди до лікаря щороку, навіть якщо нічого не болить; 

–– щороку робити тести на ВІЛ і гепатит С, щоб вчасно почати лікування і не заражати інших;

— пройти курси домедичної допомоги, щоб за потреби допомогти іншим;

— ділитися з іншими правдивою інформацією про здоров’я та не користуватися сумнівними джерелами інформації (чиїмись постами, телеграм-каналами тощо).


 

  • Громадське здоров’я — це термін, який виходить навіть поза рамки медичної сфери. Це і про те, щоб люди не тільки жили довго, а й при цьому до найстаршого віку зберігали активність, світлий розум і любов до життя. Це і про психічний та соціальний добробут кожного з нас.
  • Система громадського здоров'я в Україні має на меті зміцнити здоров’я населення, запобігти хворобам, покращити якість та збільшити тривалість життя населення
  • З 1 жовтня 2023 року введено в дію Закон України "Про систему громадського здоров'я". Цей документ розроблений з метою врегулювання механізмів створення ефективної системи громадського здоров’я в Україні, що сприятиме зміцненню здоров’я населення, запобіганню хворобам та збільшенню тривалості життя. Введення в дію Закону "Про систему громадського здоров’я" є одним із чинників повноцінного функціонування системи громадського здоров’я України. Він дозволить оновити систему охорони здоров’я, зробити її сучасною та інтегрованою в європейську мережу, а також створити комплексну систему громадського здоров’я.

Реалізація цього документа ще більше інтегрує Україну в європейський простір, його виконання допоможе збільшити тривалість активного життя й наблизити цей показник до європейського.

  • Запобігання розвитку хвороб і контроль над ними передбачені угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Закон гарантує кожній людині безпечні для здоров'я і життя харчові продукти, питну воду, довкілля, умови праці, навчання, виховання, побуту, дозвілля, відпочинку. Водночас він зобов’язує громадян піклуватися про своє здоров'я, здоров'я і гігієнічне виховання дітей; не шкодити здоров'ю інших тощо. 
  • З 1 липня 2021 року в усіх областях України працюють центри контролю та профілактики хвороб. ЦКПХ сформовано внаслідок об’єднання наявних регіональних потужностей — лабораторних центрів МОЗ України, обласних центрів громадського здоров’я. Таким чином збільшено потенціал у напрямах комунікації, профілактики й контролю неінфекційних захворювань, а також промоції вакцинації (як рутинної, так і проти COVID-19).Кожен ЦКПХ повністю відповідає за контроль над хворобами у своєму регіоні: від рутинного моніторингу показників до прогнозування, виявлення надзвичайних ситуацій, спалахів та реагування на них. Також більша увага приділятиметься профілактиці неінфекційних захворювань, таких як серцево-судинні захворювання, інсульти, інфаркти, онкозахворювання та впровадженню програми ментального здоров’я
  • Проблема попередження інфекційних захворювань, керованих засобами специфічної імунопрофілактики, вимагає постійної широкої адвокації протиепідемічних заходів, насамперед профілактичного щеплення різних верств населення (за епідемічними та медичними показаннями), в тому числі серед дорослого населення.
  • Широкомасштабна збройна агресія Російської Федерації проти нашої держави призвела до серйозного зростання ризиків тяжких епідемічних ускладнень та тягаря для системи громадського здоров’я (особливо в окупованій та прифронтовій зонах), зокрема внаслідок:
  • руйнування інфраструктури системи життєзабезпечення територій, у тому числі комунальної, медичної служби, служби протиепідемічного захисту, систем водозабезпечення і водовідведення тощо; 
  • дефіциту медичних працівників (мобілізація для надання медичної допомоги військовослужбовцям, частина перемістилася в інші регіони або за кордон);
  • порушення забезпечення населення безпечною водою, харчовими продуктами, умовами їх проживання, санітарним очищенням і каналізуванням населених пунктів, обсягами і якістю протиепідемічних заходів; 
  • переущільнення населення, відсутності умов для дотримання правил особистої гігієни, неповноцінного харчування, неналежного водозабезпечення тощо;
  • припинення або перебої в наданні спеціалізованих послуг, порушення логістики доставки імунобіологічних препаратів та доступу до них, призупинення або ж зміни планової вакцинації, прогалинами існуючих протиепідемічних та профілактичних програм тощо.


 

  • Безпрецедентна співпраця між Міністерством охорони здоров’я України, Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), Ротарі Інтернешнл та Центром з контролю та профілактики захворювань США (СDC) призвела до успішного стримування спалаху поліомієліту в Україні, незважаючи на війну, що триває. Одразу після оголошення спалаху поліомієліту в Україні Центр громадського здоров'я створив робочу группу з реагування, яка тісно співпрацювала з фахівцями GPEI. Також проводились навчальні  заходи  у 9 регіонах України, було посилено епідеміологічний нагляд на національному рівні. Досвід, який Україна отримала під час боротьби з цим спалахом, та підтримка міжнародних партнерів дозволили комплексно посилити національну систему епідеміологічного нагляду й профілактики поліо.Реагування на спалах супроводжувалось численними складностями після посилення бойвих дій в лютому 2022 року. Війна, що триває, знизила темпи та масштаб потужної надолужувальної кампанії з вакцинації, спричинила масове переміщення населення та призвела до руйнування інфраструктури охорони здоров’я та порушення логістичних маршрутів постачання медичної продукції. Наразі спалах ліквідовано, але робота щодо запобігання поліомієліту та іншим захворюванням, яким можна запобігти за допомогою вакцин, в Україні продовжується.  В Україні є достатня кількість вакцини проти поліомієліту, їх закуповують державним коштом, а тому вони безоплатні. Щеплення можна зробити в державних медичних закладах. Усі вакцини, які використовують в Україні, безпечні, зареєстровані та дозволені для використання.
  • У межах кампанії з "наздоганяючої" вакцинації проти кору, епідемічного паротиту і краснухи станом на 28 жовтня 2023 року серед дітей в Україні зроблено 153 493 щеплень. Зокрема, першу дозу отримали 68 488 дітей віком від 2 до 17 років, другу дозу отримали 85 005 дітей від 7 до 17 років.Найвищий рівень охоплення щепленнями зареєстровано у Дніпропетровській, Одеській, Тернопільській, Харківській областях. Найнижчий —  в Сумській і Полтавській областях. Нагадаємо, "наздоганяюча" вакцинація дітей проти кору тривала з 17 липня 2023 року з метою вакцинації дітей, які з будь-яких причин пропустили щеплення КПК згідно з Національним календарем профілактичних щеплень. Вакцинальна кампанія була спрямована на запобігання ймовірного спалаху кору в Україні, який має циклічний характер і повторюється раз на 4-5 років. Востаннє спалах кору був зафіксований у країні у 2017-2019 роках, тоді захворіло близько 115 000 людей, 41 з яких померла. Його причиною стало низьке охоплення щепленнями у громадян.
  • Обласні центри контролю та профілактики хвороб брали участь у реагуванні на надзвичайну ситуацію, що виникла після підриву окупаційними військами рф греблі Каховської ГЕС. Одразу після підриву рф дамби Каховської ГЕС було сформовано на базі ЦКПХ 97 груп оперативного реагування на біологічні, хімічні та радіаційні загрози.При цьому вдалося уникнути спалахів інфекційних хвороб, зокрема холери.
  • Ліквідація спалаху гепатиту A на Вінниччині.У Вінниці була створена робоча група швидкого реагування Центру громадського здоров’я для проведення додаткових заходів реагування спільно з Вінницьким ЦКПХ. Для локалізації поширення вірусного гепатиту А у Вінницькій області були посилені протиепідемічні заходи,  доставлено понад 2 тисячі доз вакцини для безоплатних щеплень.
  • В рамках Всесвітнього тижня імунізації за 7 днів мобільні вакцинальні команди центрів контролю та профілактики хвороб провели:

 522 виїзди до віддалених міст та сіл України;  50 528  щеплень для дорослих та дітей.

 

Статистика:

За останні 20 років загалом спостерігається зниження захворюваності населення на інфекційні хвороби. Епідемічний процес в Україні, як і в попередні роки, проявлявся у вигляді спорадичної захворюваності, групових захворювань та спалахів.

 

У захворюваності населення на інфекційні хвороби найбільший вплив на стан здоров’я населення мають ГРВІ, питома вага яких у структурі інфекційної захворюваності складає до 98%, а також вірусні гепатити, ГКІ, туберкульоз, інфекції, керовані засобами специфічної імунопрофілактики.

  • Загалом, з початку епідсезону (з 2 жовтня 2023 року до 14 квітня 2024 року), на гострі респіраторно-вірусні інфекції перехворіло 4 262 145 українців, серед яких зафіксовано 154 548 випадків захворювання на COVID-19. Зареєстровано 989 летальних випадків: 79 — внаслідок ускладнень грипу та 910 — серед пацієнтів з позитивним результатом тесту на COVID-19.
  • У 2023 році було зареєстровано 238 випадків ГКІ в межах спалахів, з них найбільша кількість була зафіксована у Львівській - 72 випадки (2,87 на 100 тис.) та Київській – 66 випадків (3,70 на 100 тис.) областях. Також більше 10 випадків зафіксували у Вінницькій, Івано-Франківській, Одеській та Тернопільській областях. Менше 10 випадків зафіксували у Дніпропетровській, Рівненській, Чернівецькій, Чернігівській областях та місті Києві.


 

  • У 2023 році було зареєстровано 11 випадків кору в межах спалахів , а саме 5 випадків у Тернопільській області (0,48 на 100 тис.), 4 випадки у Львівській області (0,16 на 100 тис.) та 2 випадки у Рівненській області (0,17 на 100 тис.).
  • В січні 2024 зареєстровано 9 випадків кору (проти 1 випадку у січні 2023). Серед дітей до 17 років зареєстровано 5 випадків (4 дітей віком від 1 до 4 років та 1 дитина 8 років), серед дорослого населення зареєстровано 4 випадки. Випадки кору реєструвалися у 6 областях країни: Вінницька (1 випадок), Волинська (1), Одеська (3), Тернопільська (1), Хмельницька (2), Чернігівська (1). За вакцинальним статусом: 3 хворих (33,3%) не були вакциновані проти кору, 3 хворих (33,3%) не мали даних про вакцинацію, 1 хворий (11,2%) мав дані про 1 щеплення проти кору та 2 хворих (22,2%) мали дані про 2 щеплення проти кору. У січні 2024 року зареєстровано 1 спалах захворюваності на кір в Одеській області. Захворіло 2 дітей з однієї сім’ї, які не були вакциновані проти кору через відмову батьків. Діти прибули в Україну з Румунії в межах інкубаційного періоду захворювання на кір. 
  • У 2023 році було зареєстровано 232 випадки сальмонельозу в межах спалахів з них найбільша кількість була зафіксована в місті Києві - 80 випадків (2,7 на 100 тис.) та Тернопільській області – 52 випадки (5,03 на 100 тис.). Також більше 10 випадків зафіксували у Дніпропетровській, Київській, Львівській та Миколаївській областях. Менше 10 випадків зафіксували у Вінницькій, Івано-Франківській, Рівненській та Харківській областях.


 

  • Продовжується стабільне зростання кількості випадків кашлюку в Україні: в січні 2024 зареєстровано 193 випадків кашлюку, порівняно з січнем 2023, приріст кількості випадків склав +1655%, та +22%, порівняно з груднем 2023. В 44% областей спостерігається позитивний приріст ПЗ. Як і у попередні місяці діти займають основну частку всіх випадків.


 

  • Випадки краснухи у січні в Україні не реєструвались. Проте, у січні 2024 було зареєстровано 4 випадки

гемофільної інфекції: 3 у Івано-Франківській області серед дітей вікової групи 1-4 роки та 1 випадок у Рівненській області у

дорослого. Така кількість випадків гемофільної інфекції є найвищою з грудня 2020 року, коли було зареєстровано 5

випадків (всі 5 у Рівненській області).